Наведено філософсько-соціологічний аналіз трансформації причин збройних конфліктів. Розглянуто питання про доцільність моделювання системи національної безпеки за допомогою моделі Бартлетта. Описано соціально-історичні типи суспільних систем та основні стратегії саморозвитку особистості, особливості симптомокомплексу стресостійкості та стресоуразливості у військовослужбовців структурних підрозділів військової служби правопорядку, психологічні механізми формування військово-професійної спрямованості особистості у курсантів в процесі їх навчання у ВВНЗ. Висвітлено філософсько-методологічні засади модернізації післядипломної освіти.

Приведен философско-социологический анализ трансформации причин вооруженных конфликтов. Рассмотрен вопрос о целесообразности моделирования системы национальной безопасности с помощью модели Бартлетта. Описаны социально-исторические типы общественных систем и основные стратегии саморазвития личности, особенности симптомокомплекса стрессоустойчивости и стрессоуязвимости у военнослужащих структурных подразделений военной службы правопорядка, психологические механизмы формирования военно-профессиональной направленности личности у курсантов в процессе их обучения в ВВУЗ. Освещены философско-методологические основы модернизации последипломного образования.

Розглянуто питання етикету у культурі поведінки та спілкування, духовності у постсучасній перспективі. Проаналізовано культурологічне значення націоналізму та космополітизму. Розкрито сутність екософських засад управлінської творчості. Висвітлено відносини особистості та питання їх управління, психологічну природу управлінської діяльності молодших командирів за особливих умов.

Рассмотрены вопросы этикета в культуре поведения и общения, духовности в постсовременной перспективе. Проанализировано культурологическое значение национализма и космополитизма. Раскрыта сущность экософских основ управленческого творчества. Освещены отношения личности и вопросы их управления, психологическая природа управленческой деятельности младших командиров в особенных условиях.

Розглянуто прагматизм у тематичному полі філософії виховання, питання реалізації особистості у процесі розбудови громадянського суспільства. Проаналізовано роль релігійної свідомості та ритуальної практики у становленні комунікативної дії. Висвітлено інформаційний аспект у сфері національної безпеки України. Описано динаміку процесу соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів за особливих умов діяльності, психологічні особливості спілкування військовослужбовців під час тактико-спеціальних навчань. Наведено результати дослідження професійних мотивів та їх впливу на становлення офіцера-вихователя.

Рассмотрены прагматизм в тематическом поле философии воспитания, вопросы реализации личности в процессе развития гражданского общества. Проанализирована роль общественного сознания и ритуальной практики в становлении коммуникативного действия. Освещен информационный аспект в сфере национальной безопасности Украины. Описаны динамика процесса социально-психологической адаптации молодых офицеров при особенных условиях деятельности, психологические особенности общения военнослужащих в процессе тактико-специальных учений. Приведены результаты исследования профессиональных мотивов и их влияния на становление офицера-воспитателя.

Висвітлено ключові проблеми громадянського виховання на основі критичного аналізу американського досвіду. Викладено історико-генезисний та структурно-функціональний підходи до визначення поняття "філософсько-освітня парадигма". Розглянуто питання про методологію розвитку військової науки, хронополітичний підхід до дослідження динаміки загроз безпеці держави. Значну увагу приділено проблемі виховання духовності особистості на сучасному етапі. Визначено критерії, показники та рівні сформованості морально-стійкої поведінки курсантів навчальних закладів МВС України. Розкрито психологічні аспекти цивільного судочинства. Проаналізовано вплив специфіки трудової діяльності співробітників органів внутрішніх справ на розвиток професійної деформації.

Освещены ключевые проблемы гражданского воспитания на основе критического анализа американского опыта. Изложены историко-генезисный и структурно-функциональный подходы к определению понятия "философско-образовательная парадигма". Рассмотрены вопросы о методологии развития военной науки, хронополитический подход к исследованию динамики угроз безопасности государства. Значительное внимание уделено проблеме воспитания духовности личности на современном этапе. Определены критерии, показатели и уровни сформированности морально-стойкого поведения курсантов учебных заведений МВД Украины. Раскрыты психологические аспекты гражданского судопроизводства. Проанализировано влияние специфики трудовой деятельности сотрудников органов внутренних дел на развитие профессиональной деформации.

Проаналізовано саморозвиток людини як основу становлення творчого потенціалу. Розглянуто військову освіту в контексті національних інтересів, безпеки і оборони України. Описано соціальні джерела та фактори стримування в контексті національної безпеки. Висвітлено вплив глобалізації на воєнну політику держави. Розкрито духовні засади діяльності Збройних Сил України на сучасному етапі, психологічні засади модульно-розвивальної системи навчання під час вивчення гуманітарних дисциплін у вищому військовому навчальному закладі. Визначено функції інформаційного забезпечення національної безпеки.

Проанализировано саморазвитие человека как основа становления творческого потенциала. Рассмотрено военное образование в контексте национальных интересов, безопасности и обороны Украины. Описаны социальные источники и факторы сдерживания в контексте национальной безопасности. Освещено влияние глобализации на военную политику государства. Раскрыты духовные основы деятельности Вооруженных Сил Украины на современном этапе, психологические основы модульно-развивающей системы обучения при изучении гуманитарных дисциплин в высшем военном учебном заведении. Определены функции информационного обеспечения национальной безопасности.

Проаналізовано роль конфліктів у транзитивних суспільствах. Описано образ постлюдини цивілізаційного суспільства, моральну складову в ідеології соціуму. Висвітлено проблеми метафізики свободи. Розглянуто питання соціальної безпеки у контексті трансформаційних соціальних процесів, систему магістральних підходів і напрямків боротьби з тероризмом. Розкрито методологічні засади дослідження етнонаціонального тероризму. Наведено результати експериментального дослідження процесу соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності за особливих умов. Визначено чинники, які впливають на адаптацію працівників органів внутрішніх справ.

Проанализирована роль конфликтов в транзитивных обществах. Описаны образ постчеловека цивилизационного общества, моральная составная в идеологии социума. Освещены проблемы метафизики свободы. Рассмотрены вопросы социальной безопасности в контексте трансформационных социальных процессов, система магистральных подходов и направлений борьбы с терроризмом. Раскрыты методологические основы исследования этнонационального терроризма. Приведены результаты экспериментального исследования процесса социально-психологической адаптации офицеров-выпускников к деятельности в особых условиях. Определены факторы, влияющие на адаптацию работников органов внутренних дел.

Розглянуто питання культури за умов політичного реформування українського суспільства. Наведено критично-узагальнюючий аналіз проблем філософії освіти. Розкрито сутність та висвітлено взаємозв'язок основних категорій теорії оборонної могутності держави. Описано тенденції соціалізації людини за умов глобалізації, розглянуто генезис та передісторію революційного тероризму в Росії, проблеми визначення основних критеріїв національної безпеки, класової ідентичності людини в сучасному інформаційному суспільстві. Проаналізовано формування у військовослужбовців психологічної готовності до бойової діяльності, адекватного рівня емоційної стійкості у курсантів в процесі первинної військово-професійної підготовки, особливості мотиваційно-смислового компоненту їх активності щодо формування мети діяльності, описано процес психологічної адаптації курсантів ВНЗ під час виконання навчально-бойових завдань.

Рассмотрены вопросы культуры в условиях политического реформирования украинского общества. Приведен критическо-обобщающий анализ проблем философии образования. Раскрыта сущность и освещена взаимосвязь основных категорий теории оборонного могущества государства. Описаны тенденции социализации человека в условиях глобализации, рассмотрены генезис и предистория революционного терроризма в России, проблемы определения основных критериев национальной безопасности, классической идентичности человека в современном информационном обществе. Проанализированы формирование у военнослужащих психологической готовности к боевой деятельности, адекватного уровня эмоциональной устойчивости у курсантов в процессе первичной военно-профессиональной подготовки, особенности мотивационно-смыслового компонента их активности по формированию целей деятельности, описан процесс психологической адаптации курсантов ВУЗ при выполнении учебно-боевых заданий.

Висвітлено теоретичні засади й основні етапи становлення та розвитку філософії історії як науки. Розглянуто джерела та критерії історичного процесу. Викладено міфологічні, релігійні, класичні, некласичні та сучасні концепції осмислення історії. Проаналізовано економічні передумови, природні, політичні, соціальні та духовні фактори історичного процесу. Описано механізм розвитку економічної системи суспільства. Досліджено еволюцію філософських уявлень єдності людства й історичного процесу. Показано роль суспільної свідомості як чинника формування культури суспільства й особистості. Розглянуто закономірності історії та спрямованість історичного процесу. Розкрито сутність тероризму як соціально-політичного явища. Викладено основні положення епістемології історичного пізнання, висвітлено перспективи розвитку соціального прогнозування як нової галузі знання.

Освещены теоретические основы, этапы становления и развития философии истории как науки. Рассмотрены источники и критерии исторического процесса. Изложены мифологические, религиозные, классические, неклассические и современные концепции осмысления истории. Проанализированы экономические предпосылки, природные, политические, социальные и духовные факторы исторического процесса. Описан механизм развития экономической системы общества. Исследована эволюция философских представлений единства человечества и исторического процесса. Показана роль общественного сознания как фактора формирования культуры общества и личности. Рассмотрены закономерности истории и направленность исторического процесса. Раскрыта сущность терроризма ка социально-политического явления. Освещены основные положения эпистемологии исторического познания, а также перспективы развития социального прогнозирования как новой отрасли знания.

Зроблено спробу розглянути світоглядно-методологічні орієнтири сучасної військової науки за умов виникнення нових глобальних загроз та асиметричних викликів. Розглянуто підсистеми військового знання: військово-соціальну, військово-спеціальну та військово-специфічну. Особливе місце в системі наукових знань про війну, мир та армію відведено воєнній доктрині держави: її змісту, принциповим положенням. У плані поглиблення та корегування методологічних основ системи військово-наукових знань наголошено на необхідності в уточненні та збагаченні змісту її фундаментальних категорій, до яких належать "війна", "мир", "армія", "причини війни", "джерела військової небезпеки" тощо.

Проаналізовано взаємозалежність національних інтересів і національної безпеки. Доведено, що суспільство має об'єктивну спрямованість на самозбереження (на підтримку цілісності та стабільності) і на те, щоб цю цілісність підтримувати якомога довше. Ці потреби реалізуються за рахунок взаємодії із зовнішнім середовищем, яке утворюють інші суб'єкти міжнародних відносин. Результат виражається у формі інтересу, тобто у формі суб'єктивації об'єктивних потреб суспільства. Доведено, що принципове значення мають зовнішні інтереси, які виявляють себе в принципі однаково в різних політико-економічних континуумах.

Розглянуто методологічні основи соціально-філософського аналізу взаємодії армії та суспільства, які сформувалися протягом історії людської цивілізації. Для виокремлення власне соціально-філософського бачення означеної проблеми використано класичну зарубіжну філософську думку. Доведено, що існуючу низку концепцій взаємодії армії та суспільства можна поділити на два великі класи: атрибутивний, де зроблено акцент на армії як атрибуті суспільства; реляційний, де акцентовано увагу на взаємодії армії та суспільства крізь призму відносин на елементарному та складному комунікативному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж619 + Г582.2

Рубрики:

Одержання плівок

Плівки

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Висвітлено історію філософії та її значення для формування філософської культури військових кадрів, роль філософії у розвитку суспільства та Збройних сил України. Розкрито проблеми онтології та гносеології, сутність теорії пізнання, особливості філософського вчення про буття та матерію. Проаналізовано філософські проблеми походження і буття людини, розглянуто основні закони діалектики. Викладено основи соціальної філософії, соціально-філософську концепцію суспільства. Увагу приділено проблемам етики та естетики, логіки, релігієзнавства.

У збірнику вміщено ряд праць, в яких розглядаються основні підходи до формування майбутніх фахівців взагалі, і фахівців права зокрема. Показано, що цей процес містить не тільки формування та розвиток професійних знань і навичок, а й розвиток особистості з науковим гуманістичним світоглядом, високою загальною та професійною культурою, гармонійними інтелектуальними та моральними якостями, зі сформованою правовою культурою та соціальною активністю. Запропоновано основні підходи щодо виховної роботи у ВНЗ за умов реформування вищої освіти в Україні.

Показано, що з точки зору синергетики, як духовне життя, так і всі духовні феномени можна розглядати як нелінійні системи. Доведено, що визначення правової культури як системи через середовище, припускає наявність оточення системи та взаємодію системи з середовищем; цілісність такої системи залежить від співвідношення системи із середовищем. Зроблено висновок, що синергетика дозволяє розвивати нові нестандартні підходи в пізнанні соціокультурної реальності й у практиці формування правової культури.

Уточнено сутність і зміст естетичної культури в контексті змісту освіти фахівців права. Відзначено, що сьогодні на перший план виходять процеси самовизначення особистістю власних ціннісних орієнтирів на базі безпосередньої інтеграції культурних цінностей, що набувають характеру етичного й естетичного виміру буття. Підкреслено, що естетична культура повинна стати ціннісно-змістовою основою освітнього процесу в сучасній вищій освіті України з підготовки майбутніх фахівців права.

Розглянуто етикетну культуру як важливий елемент спілкування фахівця права. Доведено, що процес формування моральної культури юриста припускає вироблення сукупності навичок і звичок, пристосування до встановлених етикетних зразків.

Проаналізовано інформаційно-технологічну безпеку держави з урахуванням етичної складової. Підкреслено, що за сучасних умов нарощування інформаційно-технологічного потенціалу держави без урахування етичних норм і цінностей створює серйозну небезпеку існуванню як певної нації, так і людства в цілому.

Уточнено деякі положення стосовно статусу сили в сучасних світоглядних конструкціях. Показано, що природа суспільно-політичної сили полягає в доцільній організації її ресурсів для дії за конкретних умов і досягнення визначеної суспільно-корисної мети. Доведено, що визначальними ознаками сили в суспільному житті є гармонійна організація ресурсів, динамічність, стабільність, здатність до гнучкої та ефективної дії.